ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН В ПЕРІОД МАСОВОГО ЛЬОТУ БДЖІЛ
Законом України „Про захист рослин” передбачено, що основними вимогами щодо захисту рослин є (стаття 4):
- додержання технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту;
- екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів;
- обов'язковість здійснення заходів щодо захисту рослин підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами, діяльність яких пов'язана з користуванням землею, лісом, водними об'єктами, вирощуванням рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, а також реалізацією, переробкою, зберіганням і використанням рослин та продукції рослинного походження;
- суворе додержання регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин;
- збереження корисної флори і фауни;
- недопущення пошкодження рослин, погіршення їх стану та забруднення продукції рослинного походження і довкілля засобами захисту рослин.
Таким чином одними із основних елементів регламенту застосування засобів захисту рослин є:
- на підставі прогнозу розвитку шкідливих організмів та обстеженні сільськогосподарських угідь визначити доцільність проведення профілактичних або винищувальних заходів;
- на підставі одержаних результатів обстежень згідно „Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні” або „Доповнення до Переліку...” визначитись з пестицидом, що зареєстрований на дану культуру проти даного шкідливого об’єкту, та застосовувати його відповідно норми та технології внесення та кратності обробітку.
Вимоги до виконання організаційних, санітарно-гігієнічних та технологічних заходів, які спрямовані на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини, пов'язаних з транспортуванням, зберіганням та застосуванням пестицидів у народному господарстві, встановлені Державними санітарними правилами "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві" ДCанПіН 8.8.1.2.001-98, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 3 серпня 1998 р. №1.
Санітарними правилами передбачено, що завчасно, але не менше чим за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об'єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи (п. 6.1.7. ДCанПіН 8.8.1.2.001-98 "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві"). Інформацію необхідно доводити за допомогою засобів масової інформації (радіо, преса), інформуванням місцевих адміністрацій, сільських рад, асоціацій фермерів, бджолярів та ін, розміщення об’яв у суміжних населених пунктах у місцях масового доступу населення (дошках об’яв, автобусних зупинках, біля магазинів і т.п.).
Пунктом 6.3.1. цих Правил передбачається, що „Обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне). Застосування гербіцидів із поливною водою шляхом дощування (гербігація) допускається при швидкості вітру до 4 м/с”.
Пунктом 6.3.4. цих Правил передбачено, що „Зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт по догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку при вентиляторному обприскуванні повинна бути не менше 500 м, при штанговому і гербігації дощуванням - 300 м. При застосуванні аерозольних генераторів регульованої дисперсності санітарно-захисні зони повинні відповідати вимогам, зазначеним в інструкції для даного виду апаратури; обробка посівів у цих зонах допускається при напрямку вітру від населених пунктів і інших об'єктів, що підлягають санітарному захисту”.
При використання авіаційної техніки при застосування засобів захисту рослин додатково керуються „Державними санітарними правилами авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України”, затвердженими Наказом Міністра охорони здоров’я України від 18.12.1996 року №382. Зокрема п. 5.26 передбачено, що забороняється проводити авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності, з метою боротьби зі шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур, лісів та інших угідь, що розташовані ближче:
а) 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік;
б) 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання, місць випасу свійських тварин, об'єктів природно-заповідного фонду (заповідників, національних парків, ботанічних та зоологічних заказників тощо);
в) 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахоферм, посівів сільськогосподарських культур, що використовуються у їжу без термічної обробки (цибуля на пір'я, селера, кріп, огірки, помідори, полуниці, малина та ін.), а також садів і виноградників та місць проведення сільськогосподарських робіт.
Відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом регулюються Законом України «Про бджільництво» № 1492-111 від 22 лютого 2000 року.
Абзацом 3 статті 13 передбачено, що пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Статтею 15 Закону України «Про бджільництво» визначено, що фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.
Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.
Статтею 30 Закону України «Про бджільництво» передбачено, що юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону.
У процесі сільськогосподарської діяльності, лісових користувань, проведення геологорозвідувальних робіт, видобування корисних копалин, визначення місць випасання і прогону сільськогосподарських тварин, розроблення туристських маршрутів та організації місць відпочинку населення, проведення військових навчань і маневрів, навчань з цивільної оборони населення, випробовувань будь-якої техніки повинні передбачатися і здійснюватися заходи щодо збереження ареалів розселення бджіл.
Забороняється проводити оранку та будь-яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.
Юридичні та фізичні особи, які застосовують засоби захисту рослин, зобов'язані дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєнь.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про бджільництво» - застосування засобів захисту рослин у сільському та лісовому господарстві дозволяється згідно з їх переліком, затвердженим у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, з додержанням вимог цього Закону.
Згідно із ч. 2 ст. 37 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Статтею 38 Закону України «Про бджільництво» передбачено, що порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у:
- неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;
- порушенні технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл.
Законами України встановлено відповідальність також за інші види порушень у галузі бджільництва.
Розділом 7 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, (затвердженою наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.2001 №9 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 р. за N 131/5322) передбачено:
7.1. Профілактика отруєнь
7.1.1. Профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог ст. 30 Закону України "Про бджільництво" від 2 лютого 2000 N 1492-III ( 1492-14 ), суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин.
7.1.2. Власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл.
7.1.3. Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години.
7.1.4. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.
7.1.5. На період обробки бджоляру необхідно вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.
7.1.6. При ізоляції бджіл у вуликах гнізда розширюють до повного комплекту рамок або ставлять магазини. На двокорпусні або багатокорпусні вулики, залежно від сили сімей, ставлять другі корпуси з половинною кількістю рамок, зверху надягають раму з металевою сіткою (розмір вічка 2,5 х 2,5 або 3 х 3 мм), сітку накривають полотнянкою і, якщо потрібно, кладуть подушку. У день обробки рано-вранці, до початку льоту бджіл, льотки щільно закривають, знімають з сітки утеплення. У жарку безвітряну погоду під кришку підкладають рейки завтовшки 1-2 см. У вулик дають воду в стільниках, годівницях або напувалках. На ніч льотки відчиняють.
7.1.7. У випадку застосування пестицидів в умовах закритого грунту обробки проводять увечері після закінчення льоту бджіл або ізолюють бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.
7.2. Заходи при отруєнні бджіл
7.2.1. Гнізда сімей, що втратили багато льотних бджіл, скорочують відповідно до їхньої сили, виймають в першу чергу медові й пергові рамки, особливо зі свіжопринесеним нектаром і пилком, а також рамки з відкритим розплодом, не обсиджені бджолами.
7.2.2. Сім'ї бджіл забезпечують водою, наливаючи її в стільники, пергою, підгодовують цукровим сиропом.
7.2.3. У міру виходу молодих бджіл ці сім'ї підсилюють.
Рекомендовані матеріали:
Закон України „Про захист рослин” від 14 жовтня 1998 року N 180-XIV
Закон України „Про пестициди і агрохімікати” від 2 березня 1995 року N 86/95-ВР
Закон України „Про бджільництво” від 22 лютого 2000 року N 1492-III
Державні санітарні правила "Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві" ДCанПіН 8.8.1.2.001-98 Затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 3 серпня 1998 р. N 1
Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл Наказ №9 від 30 січня 2001 року
Використання системи моніторингу “Grand expert” сприятиме покращенню комунікації між суб’єктами господарювання та бджолярам, що разом із обізнаністю з вимогами нормативно-правових актів стане додатковим дієвим механізмом по запобіганню отруєнь бджіл.
